Типове положення про комісію з охорони праці первинної профспілкової

Комісія з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації створюється цим органом на строк його повноважень на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності та виду діяльності з кількістю працюючих, як правило, 50 і більше осіб.

Залежно від конкретних обставин виборний профспілковий орган підприємства може створити комісію й за меншої кількості працівників.

У структурних підрозділах великих підприємств, де в установленому порядку окремо обирається профспілковий орган, створюється Комісія з охорони праці цього органу.

Кількісний і персональний склад Комісії визначається і затверджується виборним профспілковим органом підприємства (структурного підрозділу) залежно від кількості працівників і специфіки виробництва.

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

ПРО КОМІСІЮ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ВИБОРНОГО ОРГАНУ ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Це Типове положення (далі – Положення) визначає правові засади діяльності комісії з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації і містить вимоги щодо організації роботи цієї комісії з урахуванням  обов'язків, прав і повноважень профспілок у сфері охорони праці, визначених Кодексом законів про працю України, законами України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про охорону праці», іншими актами законодавства.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Комісія з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації (далі – Комісія) створюється цим органом на строк його повноважень на підприємстві, в установі, організації (далі – підприємство) будь-якої форми власності та виду діяльності з кількістю працюючих, як правило, 50 і більше осіб. Залежно від конкретних обставин виборний профспілковий орган підприємства може створити комісію й за меншої кількості працівників.

У структурних підрозділах великих підприємств, де в установленому порядку окремо обирається профспілковий орган, створюється Комісія з охорони праці цього органу.

Кількісний і персональний склад Комісії визначається і затверджується виборним профспілковим органом підприємства (структурного підрозділу) залежно від кількості працівників і специфіки виробництва.

1.2. Головними завданнями Комісії є здійснення громадського контролю за додержанням роботодавцем вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, захист прав та інтересів членів профспілки у цій сфері.

1.3. Членами Комісії можуть бути досвідчені працівники і спеціалісти – члени профспілки, на яких за посадовими обов'язками не покладено відповідальності за створення здорових і безпечних умов праці на виробничих дільницях, в цехах, службах, інших підрозділах або в цілому на підприємстві, а також які не належать до працівників служби охорони праці або інших служб, уповноважених роботодавцем на здійснення на цих об’єктах організаційно-розпорядчих, контрольних функцій у сфері безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Кожен член Комісії одночасно є представником профспілки з питань охорони праці, який діє в межах повноважень згідно зі статтею 41 Закону України «Про охорону праці», статтями 21, 38 і 40 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», іншими нормативно-правовими актами, Статутом профспілки.

1.4. Головою Комісії обирається член виборного профспілкового органу підприємства (структурного підрозділу), який не входить до складу адміністративного персоналу. Одночасно він є старшим громадським інспектором підприємства (структурного підрозділу).

На підприємстві зі значною кількістю працюючих (3 тисячі осіб і більше) доцільно в штатному розкладі виборного профспілкового органу передбачати звільненого працівника на посаді голови Комісії, який одночасно може призначатися заступником голови виборного профспілкового органу. Рішення з цих питань виборний профспілковий орган приймає залежно від специфіки підприємства, складності й небезпечності виробництв та з урахуванням рекомендацій щодо конкретних нормативів чисельності, визначених відповідним центральним органом всеукраїнської профспілки.

1.5. Комісія у своїй роботі керується Кодексом законів про працю України, законами України «Про охорону праці», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», іншими нормативно-правовими актами, Статутом профспілки та цим Положенням.

1.6. Комісія працює під керівництвом відповідного виборного профспілкового органу за планом роботи, що затверджується цим органом.

1.7. Засідання Комісії проводяться за необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

1.8. Засідання Комісії вважається правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її членів.

1.9. Рішення Комісії оформляється протоколом довільної форми, має рекомендаційний характер і надається роботодавцю (керівникові підприємства, структурного підрозділу), іншим зацікавленим особам для впровадження в життя. Роботодавець не пізніше п'ятиденного терміну (5 робочих днів) з дня отримання рішення надсилає голові Комісії аргументовану відповідь.

Із найбільш важливих і принципових питань Комісія вносить матеріали на розгляд виборного профспілкового органу підприємства (структурного підрозділу) для прийняття рішення по суті проблеми на рівні зазначеного органу.

1.10. Голова і члени Комісії взаємодіють з іншими представниками профспілки (профспілок) підприємства, громадськими інспекторами з охорони праці структурних підрозділів, відповідними службами та посадовими особами підприємства, а також з представниками органів державного управління і нагляду за охороною праці, виконавчими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, технічними інспекторами праці та іншими фахівцями вищих профспілкових органів.

1.11. Комісія звітує про свою роботу за півріччя і рік (або частіше – за необхідності) на засіданні відповідного виборного профспілкового органу або на зборах членів профспілки.

1.12. Роботодавець за свій рахунок організовує разом з виборним профспілковим органом підприємства навчання членів Комісії, придбання для них відповідних засобів і нормативних документів з охорони праці, а також забезпечує збереження їм середнього заробітку протягом періоду навчання і виконання громадських обов'язків, визначених колективним договором.

2. ЗМІСТ РОБОТИ КОМІСІЇ

2.1. Комісія сприяє виборному профспілковому органу підприємства (структурного підрозділу) у виконанні повноважень, передбачених для профспілок Кодексом законів про працю України, законами України «Про охорону праці», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», іншими нормативно-правовими актами та Статутом профспілки.

З цією метою Комісія:

2.1.1. Перевіряє стан умов і безпеки праці, забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями, засобами індивідуального й колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою підсоленою водою, проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій та виконання рекомендацій заключних актів медичного огляду, домагається від роботодавця усунення недоліків у роботі з цих питань.

2.1.2. Бере участь у формуванні розділу «Охорона праці» колективного договору, в опрацюванні роботодавцем комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці, проводить перевірки виконання затверджених заходів.

2.1.3. Аналізує причини виробничого травматизму та професійної захворюваності, якість складання актів за встановленими формами (Н-1,  Н-5, П-4), готує пропозиції стосовно вимог до роботодавця щодо вжиття ефективних профілактичних заходів, а також з приводу безпідставного звинувачення потерпілих, необґрунтованої відмови від складання акта за формою Н-1 або внесення до нього необхідних змін.

2.1.4. Контролює усунення причин нещасних випадків і професійних захворювань, визначених комісіями з їх розслідування, додержання роботодавцем установленого порядку реєстрації та подання звітності про зазначені випадки.

2.1.5. Перевіряє наявність і повноту інструкцій з охорони праці для всіх професій, своєчасну розробку й затвердження нормативних та інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства, ведення журналів інструктажу працівників, журналів періодичного технічного огляду машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та іншої документації згідно з вимогами норм і правил.

2.1.6. Вивчає додержання вимог законодавства про охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та вносить пропозиції щодо усунення порушень з цих питань.

2.1.7. Здійснює громадський контроль за своєчасним проведенням атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, вивчає додержання вимог законодавства щодо надання працівникам пільг і компенсацій за роботу з важкими та/або шкідливими умовами праці, готує пропозиції про встановлення для окремих осіб додаткових пільг відповідно до умов колективного договору.

2.1.8.  Сприяє своєчасному й повному одержанню потерпілими або членами сімей загиблих на виробництві сум відшкодування шкоди, одноразової допомоги та всіх інших страхових виплат чи видів соціальної допомоги, передбачених законодавством, за необхідності готує на розгляд виборного профспілкового органу підприємства проект подання з цих питань до робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

2.1.9. Сприяє виплаті вихідної допомоги (у розмірі не менше тримісячного заробітку), якщо працівник розриває трудовий договір через порушення роботодавцем вимог законодавства та умов колективного договору з питань охорону праці.

2.1.10. Організовує і контролює роботу громадських інспекторів з охорони праці.

2.1.11. Здійснює громадський контроль за створенням та ефективною роботою кабінету охорони праці, наявністю і станом куточків, стендів та інших засобів пропаганди охорони праці; спільно з роботодавцем організовує огляди-конкурси стану охорони праці на підприємстві.

2.1.12. За необхідності порушує перед виборним профспілковим органом підприємства питання про проведення незалежної експертизи умов праці на діючому виробництві, небезпечності певних машин, механізмів, устаткування, будівель і споруд, відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці проектної документації, нових або реконструйованих виробничих об'єктів.

2.2. Голова Комісії або за його дорученням будь-який інший член Комісії бере участь у роботі комісій:

- з проведення атестації робочих місць за умовами праці;

- з розслідування (спеціального розслідування) нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;

- з атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

- з перевірки знань посадовими особами і працівниками нормативно-правових актів з охорони праці;

- з прийняття в експлуатацію нового або реконструйованого об'єкта виробничого чи соціально-культурного призначення на відповідність його вимогам охорони праці;

- з перевірки або комплексного обстеження стану охорони праці на підприємстві (у структурному підрозділі), що проводиться представниками органів державного нагляду за охороною праці, пожежною охороною, експертами Фонду соціального страхування від нещасних випадків, технічними інспекторами праці профспілок тощо.

2.3. Голова, члени Комісії реалізують інші повноваження, передбачені Типовим положенням про представників профспілок з питань охорони праці, затвердженим постановою Президії ФПУ від 17.09.2003 №П-5-13, та іншими актами.

2.4. Голова або будь-який член Комісії негайно повідомляє голову виборного профспілкового органу підприємства про кожен груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним або тяжким наслідком, що стався на виробництві, з метою термінового повідомлення про це вищому профспілковому органу та забезпечення участі в спеціальному розслідуванні такого випадку представників профспілок згідно з установленим Порядком.

3. ОСНОВНІ ПРАВА ЧЛЕНІВ КОМІСІЇ

Голова і члени Комісії мають право:

3.1. Безперешкодно і в будь-який час перевіряти стан умов і безпеки праці, санітарно-побутового обслуговування і забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою солоною водою, мийними та знешкоджувальними засобами, а також хід виконання зобов'язань з охорони праці колективного договору, відповідних програм та заходів з цих питань.

3.2. Вносити роботодавцю подання з будь-якого питання охорони праці та одержувати від нього аргументовану відповідь.

3.3. Вимагати від роботодавця (керівників підприємства, його структурних підрозділів) негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах підприємства у разі виникнення загрози життю або здоров'ю працівників.

3.4. Подавати свої висновки  про обставини й причини нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також про  відповідальність посадових осіб, дії або бездіяльність яких призвели до цих випадків.

3.5. Одержувати від роботодавця, посадових осіб і працівників необхідні пояснення, інформацію та документи з питань, що належать до компетенції Комісії.

Виборний профспілковий орган підприємства (структурного підрозділу) може відкликати рішення Комісії чи подання (висновок) голови або члена Комісії, якщо вони суперечать законам, іншим нормативно-правовим актам з охорони праці, не відповідають вимогам захисту законних прав та інтересів працівників.

*        *         *

Особи, які створюють перешкоди в діяльності голови або члена Комісії, притягаються до дисциплінарної, адміністративної,  кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

За неналежне виконання  обов'язків, передбачених цим Положенням, будь-який член Комісії може бути притягнутий до відповідальності згідно зі Статутом профспілки, а також достроково усунутий від виконання цих громадських обов'язків у тому ж порядку, за яким його було обрано.

Додаток № 3

до постанови Президії ФПУ від 28.02.2013 № П-16-11 

Профспілки проти наступу на трудові права громадян

            Головним питанням порядку денного засідання Президії ФПУ, що відбулося 5 жовтня 2017 року, у Києві стало визначення концепції подальших дій профспілок на захист законних соціально-економічних прав працюючих в умовах реформ.

Члени Президії констатували тотальний наступ на права громадян під час проведення змін у соціально-економічній сфері, зокрема, через запровадження пенсійної та медичної реформ, розробку соціально недосконалого проекту Держбюджету на 2018 рік, подальше падіння обсягів виробництва та скорочення робочих місць тощо.

Таким чином, було зазначено: Генеральна угода Урядом, як соціальним партнером, не виконується. Під час прийняття суспільно-важливих рішень порушуються принципи соціального діалогу, що спонукає на активізацію дій ФПУ, її членських організацій для запобігання подальшому зниженню рівня життя більшості населення країни, скатування до рівня бідності навіть тих громадян, які мають роботу і працюють.

Із цього питання виступили члени Президії – Георгій Труханов, Віктор Турманов, Василь Мойсюк, Вікторія Коваль, Сергій Комишев, Михайло Петров, Андрій Присяжний, Валерій Черниш, Микола Колесник, Роман Дацько, Харьковський, Петро Шевченко, Олексій Романюк, Людмила Перелигіна, Ярема Жугаєвич, Юрій Піжук, Сергій Українець, Микола Бутенко та ін.

Після тривалої дискусії було ухвалено наступні рішення:

– доручити Голові ФПУ ініціювати проведення зустрічі Прем’єр-міністра України В.Гройсмана з членами Президії ФПУ, під час якої запропонувати профспілкове бачення виходу із ситуації;

– запропоновано ініціювати подібні робочі зустрічі з керівництвом Верховної Ради України та керівниками депутатських фракцій Парламенту;

– для розробки вимог профспілок до владних структур створено Робочу групу, якій доручено до 17 жовтня ц.р. напрацювати загальнонаціональні вимоги профспілок;

– оголосити підготовку до проведення всеукраїнської акції у м. Києві та у регіонах з єдиними вимогами ФПУ до Уряду, до Парламенту з питань проведення реформ, бюджету, відновлення роботи промисловості, прийняття Трудового Кодексу тощо. Визначено дату проведення дій у Києві – 14 листопада 2017 р. у стін Верховної Ради під час пленарного засідання.

Президією також розглянуто низку актуальних питань профспілкового життя, а саме: щодо скликання четвертого засідання Ради Федерації профспілок України, на якому розглянути вкрай важливі і актуальні питання, зокрема, про виконання рішень VІІ з’їзду ФПУ щодо організаційно-фінансового зміцнення та ефективного використання потенціалу профспілок із захисту законних прав працівників, про основні позиційні підходи ФПУ щодо Генеральної угоди на новий строк та ін.

Президія затвердила заходи з нагоди 10-ї річниці Всесвітнього дня дій за гідну працю та Міжнародного дня боротьби з бідністю, а також ухвалила відповідну заяву з нагоди цих подій.

За матеріалами ФПУ

Щодо спільної роботи близьких осіб у навчальному закладі: профспілка роз’яснює

ЦК Профспілки працівників освіти і науки розглянув звернення щодо правомірності прийняття на посаду сторожа свого чоловіка під час виконання особою обов’язків тимчасово відсутнього керівника навчального закладу та надав таке роз’яснення.

Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 27 Закону № 1700 не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам особи, зазначені у підпунктах «а», «в» – «з» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону. Зокрема, до них належать особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; міністри, інші відповідні керівники; державні службовці; посадові особи органів місцевого самоврядування.

Особи, які претендують на зайняття зазначених посад, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

У цьому Законі наведені вище терміни вживаються в такому значенні:

► пряме підпорядкування – відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;

► близькі особи – особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.

Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб не поширюється на керівників закладів освіти, оскільки вони не належать до категорії осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме – посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини 1 статті 27 Закону.

У той же час, частиною першою статті 28 Закону № 1700 передбачено, що особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону (в тому числі працівники закладів освіти) зобов’язані:

► вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

► повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

► вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції»:

– потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

– реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Термін «конфлікт інтересів» є більш широким поняттям і не спростовує можливості виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів при здійснення службових обов’язків навіть за відсутності відносин прямого підпорядкування чи відсутності заборони прямого підпорядкування близьких осіб.

З метою формування єдиного підходу осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб до розуміння і дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, запроваджених Законом № 1700,Національним агентством з питань запобігання та виявлення корупції затвердженоМетодичні рекомендації (рішення від 14.07.2016 № 2).

Відповідно до зазначених Методичних рекомендацій «конфлікт інтересів» – це ситуація, при якій службова особа, виконуючи свої обов’язки, має приватний  інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов’язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.

Незважаючи на те, що далеко не кожен конфлікт між службовими повноваженнями і приватним інтересом здатен призвести до неправомірних рішень чи діянь, кожен із конфліктів інтересів здатен створити таку ситуацію у випадку, якщо не буде вчасно та належним чином задекларований, оцінений та врегульований.

Визначення поняття «приватний інтерес» надано в частини першої статті 1 Закону № 1700 – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.

Врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом вжиття заходів зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів (ст. 29 Закону № 1700).

Самостійне врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення / ініціювання звільнення з посади.

Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення особи.

Переведення або звільнення особи у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється лише у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований іншим шляхом (ст. 34 Закону № 1700).

Також варто зауважити, що згідно з пунктом 15 частини першої статті 11 Закону № 1700 надання роз’яснень з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб належить до повноважень Національного агентства з питань запобігання та виявлення корупції.

Юридичний відділ ЦК Профспілки

19.09.17 Заробітна плата вчителя, який має диплом бакалавра

– На рівні якого тарифного розряду встановлюється ставка заробітної плати вчителеві, який має диплом бакалавра?

– Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 974 «Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298» посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних працівників усіх закладів та установ освіти, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, підвищено на два тарифні розряди.

Згідно з пунктом 2 постанови підвищення посадових окладів педагогічних працівників навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, відбулося з 1 січня 2017 року.

Відповідно до абзацу другого цього пункту підвищення посадових окладів педагогічних працівників усіх інших закладів та установ освіти, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, здійснюється з 1 вересня 2017 року.

Згідно з Додатком 6 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 з 1 січня 2017 року вчителям без кваліфікаційної категорії ставки заробітної плати встановлюються на рівні 10-11 тарифних розрядів.

У виносці до Додатку 6 з позначкою ** передбачено, що фахівцям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра (до введення в дію Закону України «Про освіту» - вищу освіту), установлюється 9 тарифний розряд, а тим, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України «Про освіту» - середньої спеціальної освіти), установлюється 8 тарифний розряд.

Тому з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України № 974 підвищена на два тарифні розряди ставка заробітної плати, а саме на рівні 11 тарифного розряду, обов’язково встановлюється вчителям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра (до введення в дію Закону України «Про освіту» - вищу освіту).

Вчителям, які мають освітній ступінь бакалавра, а також молодшого спеціаліста ставка заробітної плати може бути встановлена як на рівні 10, так і 11 тарифних розрядів. Кваліфікаційна категорія має бути присвоєна лише після отримання повної вищої освіти, тобто магістерського рівня.

Невідповідність наказу Міністерства освіти і науки України 20.01.2017 № 81 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557» нормам постанови Кабінету Міністрів України № 974 не може позбавити права педагогічних працівників на підвищення у 2017 році на два тарифні розряди посадових окладів та ставок заробітної плати.

В листі Міністерства освіти і науки України від 03.04.2017 року № 1/11-3239 стосовно ситуації з оплатою праці асистента вчителя зазначено, що при внесенні змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 974 не були внесені зміни до виносок до додатків. В найкоротший строк Міністерство виправить ситуацію і внесе зазначені зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557, але до цього часу встановлюються тарифні розряди, як це зазначено у постанові Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 974.

Антоніна Клименко,

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки 

18.09.17 Cхвалено проект Держбюджету на 2018 рік

На останньому засіданні Уряд підтримав розроблений Мінфіном проект Державного бюджету на 2018 рік та направив документ на розгляд Парламенту. Мінфін розробив бюджет-2018 на основі середньострокової бюджетної резолюції.

Як зазначають у міністерстві, бюджет-2018 закладає план розвитку економіки країни на перспективу. У бюджет 2018 закладено бюджет фінансування всіх основних реформ. Для прикладу, в рамках реформи медицини Мінфін збільшив на 2018 рік видатки на сферу охорони здоров’я на 11%.

Також буде продовжено реалізацію пілотного проекту зі зміни фінансування провідних клінік Національної академії медичних наук, який передбачає перехід від їх кошторисного утримання – на оплату послуг з надання медичної допомоги. Зокрема, пропонується розширити перелік послуг, які будуть оплачуватися з державного бюджету (приблизно 9 тис. послуг).

Крім того, починаючи з 2018 року Мінфін запропонував перейти від утримання наукових установ до замовлення державою пріоритетних для суспільства наукових досліджень. На це буде спрямовано 500 млн гривень.

В рамках реформи освіти видатки зведеного бюджету фінансування цієї сфери у 2018 році збільшуються на 18%, що більше, ніж у 2017 році майже на 34 млрд грн.

Зокрема, на підтримку проекту «Нова українська школа» враховано видатки у сумі 1,8 млрд грн, які будуть спрямовані на покращення якості середньої освіти.

Також у 2018 році планується подальше збільшення заробітної плати вчителям на 25%, на що враховано додатково майже 6,7 млрд гривень.

У держбюджеті на 2018 рік також передбачено ресурс на проведення пенсійної реформи. Обсяг асигнувань, що спрямовується до Пенсійного фонду, збережено на рівні 2017 року у сумі 141,3 млрд гривень.

Крім того, у бюджет 2018 Мінфін заклав кошти на проведення масштабної реформи ДФС. Це кошти підуть, зокрема, на оновлення матеріально-технічної бази, на підвищення заробітних план працівникам і т.д.

Ключові факти про держбюджет на 2018 рік:

– ВВП +3 %

– Інфляція +7%

– Дефіцит бюджету 2,4% ВВП (77,9 млрд грн)

– Доходи зведеного бюджету зростуть на 15% і вперше перевищать 1 трлн грн.

-  Уряд не підніматиме податків, доходи збільшаться за рахунок економічного зростання.

                                                                                                                                                 За матеріалами Урядового порталу

За матеріалами Урядового порталу

Консультації з профспілками щодо проекту Держбюджету – 2018

14 вересня 2017 року у рамках виконання Генугоди проведено консультації урядовців з представниками всеукраїнських профспілок щодо проекту Державного бюджету України на 2018 рік.

Нарада відбулася у Кабінеті міністрів України. Відкриваючи засідання Степан Кубів – Перший віце-прем'єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України підкреслив, що серед пріоритетів Держбюджету на наступний рік визначено захист національних інтересів та підвищення соціальних стандартів для населення.

Урядовець повідомив, що проект закону про Держбюджет-2018 буде подано до Верховної Ради України 15 вересня, після чого розпочнеться його доопрацювання до другого читання, у процесі чого будуть розглянуті і пропозиції профспілок.

Міністр соціальної політики України Андрій Рева, звертаючись до профспілковців, зазначив, що обговорення проекту основного фінансового документу вже відбулось на рівні галузевих профспілок і в ньому зокрема передбачено зростання протягом 2018 року мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та пенсій. На переконання міністра, законопроект про Держбюджет має чітку соціальну спрямованість.

Заступник Голови ФПУ Олександр Шубін окреслив перелік найболючіших проблем, що турбують людей, і на врахуванні яких у Держбюджеті наполягають профспілки. Серед них він назвав:

– зростання різниці між прожитковим мінімумом та мінімальною зарплатою;

– рівень мінімальної зарплати, який сьогодні не досягає рівня прожиткового мінімуму, тому потребує підняття;

– проблема щодо виплати заборгованості по зарплаті, зокрема у вугільній, у медичній, у науковій галузях;

– рівень забезпечення працівників бюджетних галузей, зокрема освітян, медиків, стипендіальне забезпечення студентів;

– необхідність передбачення у бюджеті заходів стимулювання розвитку реального сектору економіки, створення нових робочих місць;

– підтримка аграрного комплексу та високотехнологічних виробництв тощо.

Керівники всеукраїнських профспілок привернули увагу керівництва Уряду до необхідності вирішення питань працівників галузей освіти і медицини, лісової та вугільної промисловості, автотранспортного господарства, державних службовців, виробничників та підприємців. Поправки, пропозиції та зауваження профспілок до проекту Держбюджету було передано безпосередньо членам Уряду.

Нагадуємо, що у рамках соціального діалогу профспілковою Стороною ініційовано розгляд проекту Державного бюджету України на 2018 рік на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яке має відбутися в 20-х числах вересня.

За матеріалами ФПУ

Вчителі більше не займатимуться переписом учнів - постанова КМУ

Вчителі більше не займатимуться переписом учнів - постанова КМУ

13.09.2017 | 14:00
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Українським вчителям більше не потрібно буде робити перепис та вести облік дітей, охоплених освітою. Таке рішення прийняв Уряд сьогодні, 13 вересня 2017 року, затвердивши Порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів. Цей документ замінить Інструкцію з обліку дітей і підлітків шкільного віку, що була затверджена ще 2000 року.

Під час прийняття зазначеного рішення Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман нагадав, що у рамках цьогорічної серпневої конференції педагогічних працівників до нього зверталися вчителі з проханням зняти з них обов’язки щодо всеобучу.

У Порядку, зокрема, вказано, що ведення обліку дітей шкільного віку здійснюють районні, районні у містах держадміністрації та міські, селищні, сільські ради, у тому числі ОТГ, їх виконавчі органи із залученням відповідних територіальних органів Нацполіції та служб у справах дітей. Їм заборонено залучати працівників навчальних закладів до організації та ведення цього обліку.

Нагадуємо, що раніше Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що «вчителі не мають ходити по будинках та шукати дітей, не охоплених навчанням, адже це завдання соціальних служб»