Профспілка проти звуження гарантій освітянам

у новому законі «Про освіту»

ЦК Профспілки спрямовано звернення до депутатських фракцій і груп у ВРУ, Комітетів з питань бюджету, соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, а також особисто до народних депутатів України, членів Комітету з питань науки і освіти, щодо неприпустимості передбачення у новому законі «Про освіту» норми про визначення розмірів посадових окладів педагогічних працівників залежно від прожиткового мінімуму та його трикратності замість прийнятих в першому читанні положень про встановлення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії в розмірі не менше 3 мінімальних заробітних плат.

 Особливу стурбованість викликають пропозиції щодо визначення найнижчого посадового окладу науково-педагогічного працівника у розмірі, що перевищуватиме оклад педагогічного працівника за найнижчою посадою лише на 25%. Таким чином оклад викладача-стажиста, що нині відповідає 15 тарифному розряду, буде на 1000 гривень меншим від окладу педпрацівника, що оплачуватиметься також за 15 тарифним розрядом.

Профспілка вважає, що при встановленні гарантій на оплату праці педагогічних, науково-педагогічних працівників і спеціалістів освіти мають застосовуватися такі, найменш вразливі від суб’єктивізму показники, як ВВП, середня заробітна плата у галузях економіки, промисловості. Така позиція підтримана особистими підписами понад 650 тисячами освітян.

ЦК Профспілки категорично не погоджується з пропозиціями щодо включення до складових робочого часу педагогічних працівників, крім навчальної роботи, також методичної та організаційної робіт, що загрожує запровадженню для вчителів, вихователів, викладачів, музичних керівників та інших педагогічних працівників 36 годинного чи більшої тривалості робочого тижня. За виконання додаткових видів педагогічної роботи має встановлюватися відповідна оплата.

У законопроекті необхідно передбачити гарантії про забезпечення видатків на освіту в розмірі, не менше 10% ВВП, проти запропонованих 7%. Як засвідчує сучасний стан фінансування галузі, фактичні його обсяги в розмірі 6-7% ВВП забезпечують лише 40% потреби на оплату праці освітян, гарантованих ст.57 чинного закону «Про освіту», та часткове фінансування навчальних закладів за комунальні послуги.

Позиція Профспілки ґрунтується на закликах Європейського комітету профспілок освіти про необхідність забезпечення урядами країн гідної зарплати і пенсії вчителям, яка дозволить залучити в професію та утримувати найкращих і відданих професіоналів, а також рекомендаціях ЮНЕСКО, які закликали уряди країн забезпечити фінансування освіти на рівні принаймні 9% ВВП ще до 2010 року.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки

Відповідь міського голови на запит Марганецької міської організації профспілки працівників освіти і науки України

ЗВЕРНЕННЯ

ДНІПРОПТЕРОВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАРГАНЕЦЬКА  МІСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
вул. Дніпровська, 13А,  м. Марганець,  Дніпропетровської обл.., 53400,
 тел./факс:  05665 5-18-62 profkom.osvita@gmail.com

 від 01  лютого  2017р. №  3

МІСЬКОМУ ГОЛОВІ                                СЕКРЕТАРЮ                         

м. МАРГАНЦЯ                                           МАРГАНЕЦЬКОЇ   МІСЬКОЇ      

ЖАДЬКО О.А.                                           РАДИ   МІНЯЙЛО І.І.       

ЗВЕРНЕННЯ

 Марганецька міська організація Профспілки працівників освіти і науки України звертається з проханням розглянути питання щодо збільшення фінансування на оплату праці для педагогічних працівників позашкільних, дошкільних навчальних закладів, спеціалістів відділу освіти, що знаходяться у комунальній власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року № 974 «Про внесення зміни у додатку № 2 до Постанови Кабінету Міністрів України» від 30.08.2002 р. № 1298 передбачено підвищення на 2 тарифні розряди посадових окладів та ставок заробітної плати всім педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти.

Згідно з цією постановою з 1 січня 2017 року підвищуються посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічним працівникам навчальних закладів, які фінансуються за рахунок освітньої субвенції. До них належать загальноосвітні навчальні заклади, шкільні відділення навчально-виховних комплексів, дошкільний навчальний заклад», які зазначені у статті 1032 бюджетного Кодексу України.

Підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічним працівникам інших типів навчальних закладів та установ освіти передбачено з 1 вересня 2017 року.

Разом з тим, органам місцевого самоврядування надано право приймати рішення про підвищення посадових окладів педагогічним працівникам закладів, установ освіти, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, зокрема, позашкільних, дошкільних, методичних установ та інших у більш рані терміни.

Складається ситуація, що працюючи в одній галузі, навіть, в одному навчальному закладі, одні педагогічні працівники будуть отримувати підвищену заробітну плату вже з 1 січня, а інші – аж з 1 вересня 2017 року тільки тому, що працюють в навчальних закладах різних типів, які фінансуються з різних джерел. Це породжує соціальну несправедливість і, як наслідок, обурення людей.

Марганецька організація Профспілки розраховує на вжиття Вами відповідних заходів для прийняття рішення про наближення термінів підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників позашкільних, дошкільних навчальних закладів, методичних установ і внести зміни у місцевий бюджети на 2017 рік.

Вважаємо, що запровадження Кабінету Міністрів України різних термінів підвищення заробітної плати педагогічним працівникам означає дискримінацію цих працівників за ознакою підпорядкованості та просимо Вас посприяти у виділенні необхідних коштів для диференціації заробітної плати кваліфікованим працівникам згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р № 1037.

За дорученням президії міського комітету Марганецької міської організації профспілки працівників освіти і науки України

Голова ММОППОН                   ______________   Г.М. Осьмінкіна

Підвищення зарплат освітян у 2017 році – сюжет 1+1

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич у щоденній ранковій програмі «Сніданок з 1+1» розповіла про підвищення зарплат для педагогів у 2017 році.

Очільниця освітнього міністерства детально розповіла, скільки тепер отримуватимуть українські вчителі та на що це впливатиме.

Пропонуємо переглянути сюжет:

https://youtu.be/U-Md3QSgAzg  

До відома профактиву Законодавчі новації в оплаті праці

ФПУ консультує:

Протягом грудня 2016 року Парламентом прийнято низку законодавчих актів у сфері оплати праці, зокрема закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№1774-VIII від 06.12.2016 р.) та «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№1801-VIII від 21.12.2016 р.).

 Як змінився розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2017?

 Держбюджетом України на 2017 рік встановлено мінімальну заробітну платуз 1 січня:

 - у місячному розмірі – 3 200 гривень;

 - у погодинному розмірі – 19,34 гривні.

 Законом №1774-VIII змінено суть та структуру мінімальної заробітної плати. Відтепер, мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

 Тепер до мінімальної зарплати можуть включатися доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, за винятком доплат за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

 Кожного місяця перед виплатою заробітної плати необхідно проводити звірку нарахованої заробітної плати із розміром мінімальної заробітної плати. Якщо розмір нарахованої працівникові заробітної плати нижче, ніж розмір мінімальної заробітної плати, необхідно здійснити доплату до 3200 грн.

 У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

 Чи є вичерпним зазначений перелік доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат?

 Зазначений перелік не є вичерпним. Керуючись нормами чинного законодавства варто пам’ятати про складові, що за жодних обставин
не включаються в розрахунок нарахованої заробітної плати. Так, відповідно до закону №1774 від 06.12.2016 не включаються:

 - доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я (зокрема, доплата за роботу у шкідливих умовах праці за результатами атестації робочого місця, доплата за використання дезінфікуючих засобів тощо);

 - доплата за роботу в нічний час;

 - доплата за роботу в надурочний час;

 - надбавка за роз’їзний характер роботи;

 - премії до святкових і ювілейних дат;

 - винагорода за цивільно-правовим договором;

 - зарплата на роботі за внутрішнім сумісництвом.

 Разом з тим, не включаються також виплати, нараховані за невідпрацьований час:

 - відпускні (в т.ч. компенсація за невикористану відпустку);

 - лікарняні (в т.ч. декретні);

 - оплата простою;

 - оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час;

 - оплата підвищення кваліфікації виходячи з середньої зарплати, а також виплати, що не залежать від виконаної працівником місячної (годинної) норми праці:

 - матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань);

 - сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору;

 - індексація заробітної плати.

 Перелік доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат, що включаються до складу мінімальної заробітної плати, через невизначеність, хто саме має регулювати ці питання, має вирішуватися соціальними партнерами в рамках колективних договорів і угод.

Яким чином диференціювати оплату за некваліфіковану та кваліфіковану працю у небюджетній сфері?

 Останніми законодавчими змінами скасовано поняття оплати за просту некваліфіковану працю. Таким чином, питання співвідношення оплати за некваліфіковану та кваліфіковану працю перенесено у площину колективно-договірних відносин.

 Крім того, переглянуто норму щодо необхідності перевищення розміром тарифної ставки працівника першого розряду розміру мінімальної заробітної плати. Орієнтиром для встановлення розміру тарифної ставки працівника І тарифного розряду небюджетної сфери є величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначається законом про держбюджет, станом на 1 січня календарного року.

 З метою мінімізації доплат до 3200 грн. висококваліфікованим працівникам, а також адекватної оцінки праці таких працівників необхідно домагатися встановлення у колективних договорах і угодах тарифної ставки працівника основної професії у співвідношенні до розміру фактичного прожиткового мінімумуз урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб,що розраховується Мінсоцполітики, який у цінах листопада 2016 року склав 3 040 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб)

 Разом з тим, необхідно звести до мінімуму кількість доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат, що включаються до складу мінімальної заробітної плати на конкретному підприємстві.

Як змінилися підходи до колективно-договірного регулювання оплати праці?

 З 01.01.2017 р. показник мінімальної заробітної плати не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.

 Прикінцевими положеннями закону №1774 від 06.12.2016 зобов’язано соціальних партнерів у тримісячний термін привести норми колективних договорів і угод у відповідність до чинного законодавства.

 Принципи добровільності і невтручання держави в переговорний процес та реалізації зобов’язань Сторонами колективних переговорів, що гарантується Конвенцією МОП 1949 p. № 98 про право на організацію і на ведення колективних переговорів, Конвенцією МОП 1981 p. № 154 про сприяння колективним переговорам, знехтувані цими законодавчими змінами.

 Пропозиції ФПУ та заперечення СПО об’єднань профспілок з цих та інших питань не були враховані Верховною Радою України на етапі доопрацювання законопроекту (№5130 від 15.09.2016) та прийняття закону №1774 від 06.12.2016.

Як діяти профспілкам в ситуації що склалася? Як захистити права працівників?

На виконання пункту 2.4. Генеральної угоди на 2016–2017 роки Сторони провели переговори щодо визначення розміру тарифної ставки робітника І розряду небюджетної сфери, проте консенсусу не досягнуто.

Завдання профспілок у ситуації, що склалася, – під час проведення переговорів із внесення змін і доповнень до галузевих, територіальних угод та колективних договорів зберегти існуючі гарантії працівників в оплаті праці, а також забезпечити оптимальне співвідношення між кваліфікованою та некваліфікованою працею, основною та додатковою заробітною платою.

Необхідно:

 1) контролювати, щоб збільшення фонду оплати праці у 2017 році було адекватним виконанню норми закону про те, що нарахована заробітна плата кожному працівникові має бути не нижче 3200 грн.;

 2) не допускати масових вивільнень працівників;

 3) не допускати застосування нетипових форм зайнятості тощо.

 У разі недосягнення згоди сторін на укладення нового колективного договору, угоди (внесення змін і доповнень до чинних договорів, угод), продовжують діяти норми попереднього договору, угоди як мінімальні гарантії для працівників до укладення нового колективного договору, угоди. Також норми договорів, угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

 Проте, варто пам’ятати, що законодавством України допускається відтермінування введення в дію нових договірних гарантій з оплати праці лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців за умови дотримання державних норм і гарантій в оплаті праці.

 Чи контролюватиме влада виконання власних рішень?

 З метою контролю за виконанням норми закону щодо виплати заробітної плати на рівні не нижче 3200 грн. Урядом утворено Міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати та ініційовано створення таких груп у кожному регіоні.

 ФПУ, в свою чергу звернулася до Віце-прем’єр-міністра України Розенка П.В. щодо проведення в період 19-24 січня 2017 року наради із залученням профспілкового активу, членів міжвідомчої робочої групи, представників причетних центральних та місцевих органів виконавчої влади.

 Які є інструменти профспілкового контролю за впровадженням зазначених законодавчих змін?

 Голову ФПУ Осового Г.В. включено до складу Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати, яка буде щотижня проводити свої засідання.

 Разом з тим, досягнуто домовленості з Урядом щодо залучення профспілок до роботи аналогічних груп в областях.

 Крім того, у ФПУ буде запроваджено власний паралельний моніторинг.

 Нагадуємо, що відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) на профспілки та їх об’єднання покладено обов’язокщодо здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

 Повноваження профспілок, їх об’єднань та структурних ланок щодо здійснення громадського контролю визначається статтею 247 КЗпП, статтями 21 та 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

 У процесі запровадження нових підходів до оплати праці з метою забезпечення належного захисту прав працівників необхідно організувати систематичний контроль за неухильним додержанням роботодавцями законодавства про працю, зокрема в частині своєчасності та повноти нарахування та виплати заробітної плати.

 Такий контроль має забезпечуватися:

 - на рівні галузі та території – правовими інспекторами праці профспілок або громадськими інспекторами праці, які мають відповідні повноваження;

 - на рівні підприємств, установ, організацій – виборним профспілковим органом, через який профспілка здійснює свої повноваження, або громадськими інспекторами праці, де вони обрані.

 Відповідні положення про здійснення зазначеного контролю необхідно включати у колективні договори та угоди при перегляді їх умов у зв’язку із змінами у законодавстві.

 У випадках безпідставної відмови роботодавців від забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної платислід використовувати можливості вирішення розбіжностей, які передбачені у Законі України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів, конфліктів», або звертатися до суду.

 У разі необхідності, для виявлення фактів порушення законодавства про оплату праці, вжиття заходів щодо їх усунення слід ініціювати в установленому порядку перевірку підприємства, установи, організації інспекторами праці територіальних органів Держпраці або виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, посадовими обов’язками яких передбачено повноваження здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

 Згідно з пунктом 2.3. Угоди про співпрацю між Державною службою України з питань праці та Федерацією професійних спілок України, укладеної 22 червня 2016 року, представники профспілкових організацій, що входять до складу ФПУ, можуть брати участь у зазначених перевірках.

 Крім того, у разі порушення чинного законодавства, норм колективних договорів та трудових прав працівників можна звернутися на гарячу лінію до правових інспекторів праці апарату ФПУ за телефонами 

(044) 528-70-67, (044) 528-70-74, (044) 528-70-75.

  Департамент захисту соціально-економічних прав

Профспілка за справедливу оплату праці

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, ознайомившись з проектом закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що надійшов на адресу Спільного представницького органу об’єднань профспілок від Міністерства соціальної політики України, висловлює категоричну незгоду з його погодженням СПО з наступних причин.

Категорично не погоджуємося з запропонованими змінами до статті 95 Кодексу законів про працю України та до статті 3 Закону України «Про оплату праці» стосовно вилучення з поняття мінімальної заробітної плати норми, що мінімальна заробітна плата – це заробітна плата за просту, некваліфіковану працю.

Неприйнятними та такими, що звужують трудові права працівників бюджетної сфери, є пропозиції, передбачені до статті 96 Кодексу законів про працю України та до статті 6 Закону «Про оплату праці», про формування схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, які фінансуються з бюджету, на основі мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України та встановлення його у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, замість норми про затвердження тарифної ставки робітника першого розряду у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

ЦК профспілки категорично заявляє про неприпустимість багатьох асоціальних нововведень. Серед них – протестуємо проти внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» щодо вилучення зі статті 9 норм, якими передбачається, що держава, враховуючи вартість прожиткового мінімуму, підвищує розміри стипендій, а матеріальне забезпечення, включаючи стипендії учнівської та студентської молоді, яка перебуває на повному державному забезпеченні, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму

Потребує збереження норма про виплату надбавок до стипендій за успіхи в навчанні, а також щодо підвищених стипендій для окремих категорій молоді.

Декларативною виглядає норма про гарантоване право на виплату соціальної стипендії студентам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського  піклування, а також студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, без визначення її гарантованих розмірів.

ЦК Профспілки розраховує на підтримку Спільним представницьким органом об’єднань профспілок висловленої у листі позиції та категоричне заперечення антисоціальним, неконституційним змінам законодавства, запропонованих у розробленому Міністерством соціальної політики України законопроекті.

Завантажити лист ЦК Профспілки msp-5130.pdf [271,29 Kb] (Скачувань: 99)
Переглянути документ онлайн 

Повідомлення про роботу на умовах суміщення не подається

Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.

Відповідно до постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

ДФС України листом від 18.10.2016 р. № 22502/6/99-99-13-02-03-15 надало роз’яснення щодо повідомлення про прийняття на роботу працівників, які без звільнення від своєї основної роботи виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією, посадою (внутрішніх сумісників).

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 105 КЗпП визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Враховуючи зазначене, ДФС України робить висновок, що для працівників, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи, й тому повідомлення про прийняття на роботу таких працівників не подається