Підвищення зарплат освітян у 2017 році – сюжет 1+1

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич у щоденній ранковій програмі «Сніданок з 1+1» розповіла про підвищення зарплат для педагогів у 2017 році.

Очільниця освітнього міністерства детально розповіла, скільки тепер отримуватимуть українські вчителі та на що це впливатиме.

Пропонуємо переглянути сюжет:

https://youtu.be/U-Md3QSgAzg  

До відома профактиву Законодавчі новації в оплаті праці

ФПУ консультує:

Протягом грудня 2016 року Парламентом прийнято низку законодавчих актів у сфері оплати праці, зокрема закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№1774-VIII від 06.12.2016 р.) та «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№1801-VIII від 21.12.2016 р.).

 Як змінився розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2017?

 Держбюджетом України на 2017 рік встановлено мінімальну заробітну платуз 1 січня:

 - у місячному розмірі – 3 200 гривень;

 - у погодинному розмірі – 19,34 гривні.

 Законом №1774-VIII змінено суть та структуру мінімальної заробітної плати. Відтепер, мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

 Тепер до мінімальної зарплати можуть включатися доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, за винятком доплат за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

 Кожного місяця перед виплатою заробітної плати необхідно проводити звірку нарахованої заробітної плати із розміром мінімальної заробітної плати. Якщо розмір нарахованої працівникові заробітної плати нижче, ніж розмір мінімальної заробітної плати, необхідно здійснити доплату до 3200 грн.

 У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

 Чи є вичерпним зазначений перелік доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат?

 Зазначений перелік не є вичерпним. Керуючись нормами чинного законодавства варто пам’ятати про складові, що за жодних обставин
не включаються в розрахунок нарахованої заробітної плати. Так, відповідно до закону №1774 від 06.12.2016 не включаються:

 - доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я (зокрема, доплата за роботу у шкідливих умовах праці за результатами атестації робочого місця, доплата за використання дезінфікуючих засобів тощо);

 - доплата за роботу в нічний час;

 - доплата за роботу в надурочний час;

 - надбавка за роз’їзний характер роботи;

 - премії до святкових і ювілейних дат;

 - винагорода за цивільно-правовим договором;

 - зарплата на роботі за внутрішнім сумісництвом.

 Разом з тим, не включаються також виплати, нараховані за невідпрацьований час:

 - відпускні (в т.ч. компенсація за невикористану відпустку);

 - лікарняні (в т.ч. декретні);

 - оплата простою;

 - оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час;

 - оплата підвищення кваліфікації виходячи з середньої зарплати, а також виплати, що не залежать від виконаної працівником місячної (годинної) норми праці:

 - матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань);

 - сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору;

 - індексація заробітної плати.

 Перелік доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат, що включаються до складу мінімальної заробітної плати, через невизначеність, хто саме має регулювати ці питання, має вирішуватися соціальними партнерами в рамках колективних договорів і угод.

Яким чином диференціювати оплату за некваліфіковану та кваліфіковану працю у небюджетній сфері?

 Останніми законодавчими змінами скасовано поняття оплати за просту некваліфіковану працю. Таким чином, питання співвідношення оплати за некваліфіковану та кваліфіковану працю перенесено у площину колективно-договірних відносин.

 Крім того, переглянуто норму щодо необхідності перевищення розміром тарифної ставки працівника першого розряду розміру мінімальної заробітної плати. Орієнтиром для встановлення розміру тарифної ставки працівника І тарифного розряду небюджетної сфери є величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначається законом про держбюджет, станом на 1 січня календарного року.

 З метою мінімізації доплат до 3200 грн. висококваліфікованим працівникам, а також адекватної оцінки праці таких працівників необхідно домагатися встановлення у колективних договорах і угодах тарифної ставки працівника основної професії у співвідношенні до розміру фактичного прожиткового мінімумуз урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб,що розраховується Мінсоцполітики, який у цінах листопада 2016 року склав 3 040 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб)

 Разом з тим, необхідно звести до мінімуму кількість доплат, надбавок, заохочувальних та компенсаційних виплат, що включаються до складу мінімальної заробітної плати на конкретному підприємстві.

Як змінилися підходи до колективно-договірного регулювання оплати праці?

 З 01.01.2017 р. показник мінімальної заробітної плати не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.

 Прикінцевими положеннями закону №1774 від 06.12.2016 зобов’язано соціальних партнерів у тримісячний термін привести норми колективних договорів і угод у відповідність до чинного законодавства.

 Принципи добровільності і невтручання держави в переговорний процес та реалізації зобов’язань Сторонами колективних переговорів, що гарантується Конвенцією МОП 1949 p. № 98 про право на організацію і на ведення колективних переговорів, Конвенцією МОП 1981 p. № 154 про сприяння колективним переговорам, знехтувані цими законодавчими змінами.

 Пропозиції ФПУ та заперечення СПО об’єднань профспілок з цих та інших питань не були враховані Верховною Радою України на етапі доопрацювання законопроекту (№5130 від 15.09.2016) та прийняття закону №1774 від 06.12.2016.

Як діяти профспілкам в ситуації що склалася? Як захистити права працівників?

На виконання пункту 2.4. Генеральної угоди на 2016–2017 роки Сторони провели переговори щодо визначення розміру тарифної ставки робітника І розряду небюджетної сфери, проте консенсусу не досягнуто.

Завдання профспілок у ситуації, що склалася, – під час проведення переговорів із внесення змін і доповнень до галузевих, територіальних угод та колективних договорів зберегти існуючі гарантії працівників в оплаті праці, а також забезпечити оптимальне співвідношення між кваліфікованою та некваліфікованою працею, основною та додатковою заробітною платою.

Необхідно:

 1) контролювати, щоб збільшення фонду оплати праці у 2017 році було адекватним виконанню норми закону про те, що нарахована заробітна плата кожному працівникові має бути не нижче 3200 грн.;

 2) не допускати масових вивільнень працівників;

 3) не допускати застосування нетипових форм зайнятості тощо.

 У разі недосягнення згоди сторін на укладення нового колективного договору, угоди (внесення змін і доповнень до чинних договорів, угод), продовжують діяти норми попереднього договору, угоди як мінімальні гарантії для працівників до укладення нового колективного договору, угоди. Також норми договорів, угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

 Проте, варто пам’ятати, що законодавством України допускається відтермінування введення в дію нових договірних гарантій з оплати праці лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців за умови дотримання державних норм і гарантій в оплаті праці.

 Чи контролюватиме влада виконання власних рішень?

 З метою контролю за виконанням норми закону щодо виплати заробітної плати на рівні не нижче 3200 грн. Урядом утворено Міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати та ініційовано створення таких груп у кожному регіоні.

 ФПУ, в свою чергу звернулася до Віце-прем’єр-міністра України Розенка П.В. щодо проведення в період 19-24 січня 2017 року наради із залученням профспілкового активу, членів міжвідомчої робочої групи, представників причетних центральних та місцевих органів виконавчої влади.

 Які є інструменти профспілкового контролю за впровадженням зазначених законодавчих змін?

 Голову ФПУ Осового Г.В. включено до складу Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати, яка буде щотижня проводити свої засідання.

 Разом з тим, досягнуто домовленості з Урядом щодо залучення профспілок до роботи аналогічних груп в областях.

 Крім того, у ФПУ буде запроваджено власний паралельний моніторинг.

 Нагадуємо, що відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) на профспілки та їх об’єднання покладено обов’язокщодо здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

 Повноваження профспілок, їх об’єднань та структурних ланок щодо здійснення громадського контролю визначається статтею 247 КЗпП, статтями 21 та 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

 У процесі запровадження нових підходів до оплати праці з метою забезпечення належного захисту прав працівників необхідно організувати систематичний контроль за неухильним додержанням роботодавцями законодавства про працю, зокрема в частині своєчасності та повноти нарахування та виплати заробітної плати.

 Такий контроль має забезпечуватися:

 - на рівні галузі та території – правовими інспекторами праці профспілок або громадськими інспекторами праці, які мають відповідні повноваження;

 - на рівні підприємств, установ, організацій – виборним профспілковим органом, через який профспілка здійснює свої повноваження, або громадськими інспекторами праці, де вони обрані.

 Відповідні положення про здійснення зазначеного контролю необхідно включати у колективні договори та угоди при перегляді їх умов у зв’язку із змінами у законодавстві.

 У випадках безпідставної відмови роботодавців від забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної платислід використовувати можливості вирішення розбіжностей, які передбачені у Законі України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів, конфліктів», або звертатися до суду.

 У разі необхідності, для виявлення фактів порушення законодавства про оплату праці, вжиття заходів щодо їх усунення слід ініціювати в установленому порядку перевірку підприємства, установи, організації інспекторами праці територіальних органів Держпраці або виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, посадовими обов’язками яких передбачено повноваження здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

 Згідно з пунктом 2.3. Угоди про співпрацю між Державною службою України з питань праці та Федерацією професійних спілок України, укладеної 22 червня 2016 року, представники профспілкових організацій, що входять до складу ФПУ, можуть брати участь у зазначених перевірках.

 Крім того, у разі порушення чинного законодавства, норм колективних договорів та трудових прав працівників можна звернутися на гарячу лінію до правових інспекторів праці апарату ФПУ за телефонами 

(044) 528-70-67, (044) 528-70-74, (044) 528-70-75.

  Департамент захисту соціально-економічних прав

Профспілка за справедливу оплату праці

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, ознайомившись з проектом закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що надійшов на адресу Спільного представницького органу об’єднань профспілок від Міністерства соціальної політики України, висловлює категоричну незгоду з його погодженням СПО з наступних причин.

Категорично не погоджуємося з запропонованими змінами до статті 95 Кодексу законів про працю України та до статті 3 Закону України «Про оплату праці» стосовно вилучення з поняття мінімальної заробітної плати норми, що мінімальна заробітна плата – це заробітна плата за просту, некваліфіковану працю.

Неприйнятними та такими, що звужують трудові права працівників бюджетної сфери, є пропозиції, передбачені до статті 96 Кодексу законів про працю України та до статті 6 Закону «Про оплату праці», про формування схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, які фінансуються з бюджету, на основі мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України та встановлення його у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, замість норми про затвердження тарифної ставки робітника першого розряду у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

ЦК профспілки категорично заявляє про неприпустимість багатьох асоціальних нововведень. Серед них – протестуємо проти внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» щодо вилучення зі статті 9 норм, якими передбачається, що держава, враховуючи вартість прожиткового мінімуму, підвищує розміри стипендій, а матеріальне забезпечення, включаючи стипендії учнівської та студентської молоді, яка перебуває на повному державному забезпеченні, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму

Потребує збереження норма про виплату надбавок до стипендій за успіхи в навчанні, а також щодо підвищених стипендій для окремих категорій молоді.

Декларативною виглядає норма про гарантоване право на виплату соціальної стипендії студентам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського  піклування, а також студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, без визначення її гарантованих розмірів.

ЦК Профспілки розраховує на підтримку Спільним представницьким органом об’єднань профспілок висловленої у листі позиції та категоричне заперечення антисоціальним, неконституційним змінам законодавства, запропонованих у розробленому Міністерством соціальної політики України законопроекті.

Завантажити лист ЦК Профспілки msp-5130.pdf [271,29 Kb] (Скачувань: 99)
Переглянути документ онлайн 

Повідомлення про роботу на умовах суміщення не подається

Статтею 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.

Відповідно до постанови № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

ДФС України листом від 18.10.2016 р. № 22502/6/99-99-13-02-03-15 надало роз’яснення щодо повідомлення про прийняття на роботу працівників, які без звільнення від своєї основної роботи виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією, посадою (внутрішніх сумісників).

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 105 КЗпП визначено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Враховуючи зазначене, ДФС України робить висновок, що для працівників, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою), це є основним місцем роботи, й тому повідомлення про прийняття на роботу таких працівників не подається

Осітяни вийшли на пікет

1 листопада 2016 року, освітяни столиці вийшли на масову акцію протесту до будівлі Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України проти високих тарифів на житлово-комунальні послуги.

Ініціатором пікету стала Київська міська організації Профспілки працівників освіти і науки України. Солідарну участь у пікетуванні взяли майже усі територіальні організації Профспілки з різних куточків України –  з Одеси, Херсону, Черкас, Харкова, Чернігова, Запоріжжя, Тернополя, Вінниці, Івано-Франківська, Кіровограда, Львова, Рівного, Житомира, Полтави, Донецької, Хмельницької, Волинської, Дніпропетровської, Київської та інших областей разом із студентством із провідних навчальних закладів, загалом майже 15 тисяч осіб.

Підвищення тарифів на житлово-комунальні платежі стало для педагогів справжніми «драконівськими тарифами», а ініціативи Уряду щодо збільшення мінімальної заробітної плати більше принижують працівників освітньої сфери, заробітні плати яких мають прив’язку до І тарифного розряду, який залишився поки на тому ж рівні.

Освітяни зазначають, що наміри Уряду підвищити мінімальну заробітну плату удвічі – позитивний крок, разом з тим, без розмороження всієї ЄТС реформа оплати праці не може відбутися.

Окрім того, у Профспілці наголошують, що педагоги – не жебраки і не повинні стояти в чергах за субсидіями. Субсидія ж має надаватися малозабезпеченим, непрацездатним категоріям населення: пенсіонерам, особам, які не можуть забезпечити себе роботою, одиноким матерям тощо. А вони – кваліфіковані працівники – не повинні ставати заручниками надвисоких тарифів на житлово-комунальні послуги. І розмір заробітної плати таких працівників має дозволяти забезпечувати потреби сім’ї, а не змушувати просити допомоги у держави.

У Резолюції акції учасники акції окреслили ряд вимог до Уряду та Парламенту.

Так, від Кабінету Міністрів України освітяни вимагають:

– ввести мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги до відповідного підвищення розмірів заробітних плат, основних державних соціальних стандартів та гарантій;

– упродовж 10 днів здійснити розрахунки економічно обґрунтованих та співмірних з розмірами пенсій, стипендій, заробітних плат тарифів на житлово-комунальні послуги;

– «розморозити» ЄТС (передбачити розміри посадових окладів всіх працівників галузі «Освіта», виходячи з розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, встановленого на рівні не менше мінімальної заробітної плати);

– виконати вимоги ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» щодо розміру академічної стипендії та кількості осіб, які її отримують;

 запровадити дієвий механізм індексації  грошових доходів населення;

Від Верховної Ради України освітяни вимагають:

– передбачити видатки для «розмороження» ЄТС (встановлення розміру посадових окладів всіх працівників галузі «Освіта», виходячи з розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, встановленого на рівні не менше мінімальної заробітної плати);

– затвердити при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» обсяг видатків на виплату академічних та соціальних стипендій відповідно до вимог статті 62 Закону України «Про вищу освіту»;

– підвищити рівень пенсійного забезпечення удвічі;

– зняти обмеження на виплату пенсії працюючим пенсіонерам; скасувати віковий ценз для виходу на пенсію за вислугу років; скасувати поетапне підвищення стажу для виходу на пенсію за вислугу років;

– відновити право застрахованих осіб та членів їхніх сімей на санаторно-курортне лікування та фінансування заходів з оздоровлення дітей за рахунок коштів соціального страхування.

Учасники акції протесту зустрілися з очільниками Уряду

1 листопада 2016 року представники акції протесту освітян зустрілися з Прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом та обговорили питання тарифів на житлово-комунальні послуги та соціальних стандартів в країні.

Прем'єр-міністр розповів представникам акції протесту освітян про кроки, які вживає Уряд для підвищення рівня життя людей та реформування нафтогазової сфери країни.

Володимир Гройсман пояснив, що 1 травня Уряд встановив ринкову ціну на газ в Україні, що відповідає ціні, яка формується на європейських ринках. Таке рішення дозволить побороти корупцію у газовій сфері, а також сприятиме досягненню енергетичної незалежності країни, наголосив він.

Разом з тим Уряд передбачив механізм адресної безповоротної державної підтримки для громадян, які потребують компенсації після запровадження ринкової ціни на газ – систему субсидій, зазначив Прем'єр-міністр.

Крім того, Кабінет Міністрів працює над розробкою рішень щодо монетизації субсидій.

«Уряд України встановив абсолютно чесну ціну на газ, – зазначив Володимир Гройсман. – Те, що ми зробили – це крок, який раз і назавжди розв'яже Україні руки».

У цьому контексті Прем'єр-міністр закликав українців користуватися механізмом субсидій.

Говорячи про соціальні стандарти, Володимир Гройсман зазначив, що з 1 грудня соціальні стандарти будуть підвищені на 10%. Також Уряд прийняв рішення про збільшення удвічі мінімальної заробітної плати до 3200 грн. Така ж вартість затвердженого Урядом прожиткового кошику.

Крім того, Уряд збільшує перший тарифний розряд з 1430 грн до 1600 грн.

Наступне питання, над яким працює Кабінет Міністрів, – осучаснення пенсій в Україні та реформування пенсійної системи, зазначив Прем'єр-міністр.

Він також зауважив, що галузь освіти – серед головних пріоритетів Уряду. У 2017 році передбачено збільшення заробітної плати вчителів на більше ніж 30% та збільшення видатків на стипендії на 0,6 млрд гривень.

Володимир Гройсман підкреслив, що збільшення заробітних плат і соціальних стандартів можливе лише відповідно до зростання економіки.

«Я вас запевняю, нічого не станеться, усе буде нормально. Я впевнений у тому, що ми робимо: ми робимо правильні речі. Усі ці компанії будуть приносити в Бюджет мільярди, і ці кошти з Бюджету будуть потрапляти вам, на зарплати. Але на це потрібен час», – зазначив Прем'єр-міністр.

Зустріч із Прем’єр-міністром України та членами Уряду

 

18 жовтня 2016 року, у Києві відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з керівниками всеукраїнських профспілок та їх об’єднань. На початку зустрічі виступили Голова Уряду Володимир Гройсман та Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.

У своєму виступі глава Кабміну подякував профспілкам за співпрацю у найважливіших питаннях соціально-економічного розвитку країни, забезпеченні захисту працюючої людини, створенні нових робочих місць.

Володимир Гройсман, зокрема, наголосив, що у 2017 році в Україні має постати якісна система оцінки праці українців. «Ми маємо у 2017 рік ввійти з якісною системою оцінки праці українців», – заявив Володимир Гройсман.

Прем’єр-міністр також сказав, що питання реформи системи оплати праці є одним з найважливіших пріоритетів Уряду. За його словами 45-мільйонна країна у центрі Європи з такими потенційними можливостями не може жити так бідно, як вона живе сьогодні. «…Значить, щось ми робили досі не так», – зауважив він.

Володимир Гройсман нагадав, що одним з перших рішень Уряду, після підписання Генеральної Угоди, було підвищення з 1 грудня соціальних стандартів на 10%. При цьому, він відзначив, що необхідно пришвидшувати їх зростання. «Для нас є дуже важливим, щоби кожну гривню, яка може бути інвестована у підвищення [соціальних стандартів], її туди направляти. Це наш пріоритет», – наголосив Голова Уряду.

Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий висловив вдячність Прем’єр-міністру за швидку реакцію на ініціативу профспілок щодо проведення цієї робочої зустрічі.

«Це є ще одним підтвердженням схильності Уряду до конструктивного діалогу і обговорення нагальних проблем, які турбують людей і потребують вирішення на державному рівні, – підкреслив він. – Генеральна угода є якраз одним із механізмів реалізації соціально-економічної політики. При її підписанні всі три сторони виявили здоровий прагматизм, що і коли потрібно зробити в інтересах держави і суспільства».

Говорячи про ситуацію щодо цін і тарифів, Григорій Осовий звернув увагу на те, що вона залишається досить складною, соціальна напруга не спадає. До того ж в регіонах органи місцевого самоврядування приймають рішення про запровадження мораторію на підвищення тарифів. Хоч із запізненням здійснюється реальний аналіз економічної обґрунтованості тарифів на житлово-комунальні послуги у регіонах. Але споживачі так і не мають ясності щодо їх економічного обґрунтування надавачами послуг.

Крім того, сказав профспілковий лідер, життя поставило низку викликів на які потрібно спільно реагувати. Серед найбільш актуальних він назвав:

– зростання на 40 % вартості життя (за оцінкою профспілкових фахівців по споживчому кошику) внаслідок підняття цін і тарифів. Проте масштаби зростання зарплат відповідно до Генугоди – на 10 % – не перекривають такого підвищення вартості життя;

– анонсована Урядом реформа системи оплати праці могла би покращити добробут, але поки що профспілки не мають відповідних урядових законодавчих пропозицій;

– не задіяно ефективних важелів із ліквідації заборгованості по боргам з заробітної як у приватному, так і державному секторах економіки. Уряду нарешті потрібно прийняти рішення про запровадження в країні Гарантійної установи виплати заборгованостей із зарплати у випадку неплатоспроможності підприємства, що є звичайною практикою в країнах Євросоюзу;

– не має впевненості у галузевих профспілок, що на грудневе підвищення заробітних плат в бюджетному секторі є необхідний ресурс;

– профспілки надали свої пропозиції до проекту Державного бюджету, спираючись на чинні законодавчі норми, і потрібно обговорити, що є можливим для врахування при його прийняті.

Профспілковий лідер вніс пропозицію, щоб зустріч профспілок із Прем’єром завершилася результативно і була оформлена відповідними рішеннями і протокольними дорученнями.

Далі робота продовжилася у форматі виступів міністрів та представників від профспілок із зазначенням найбільш гострих проблем за галузевими напрямами.