Впровадження Закону України "Про повну загальну середню освіту"

Лист МОН України від 08 квітня 2020 р.  №1/9-201  «Щодо нагальних питаньвпровадження Закону України «Про повну загальну середню освіту»

Поновлено право працівників освіти на пенсію за вислугу років

4 червня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2-р/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Цим рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788–ХІІ зі змінами (далі – Закон 1788), внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213–VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911–VIII.

Конституційний Суд України зазначає, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об’єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов’язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

У Рішенні зазначається, що Законом № 911 встановлено як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку окремим категоріям працівників, зокрема досягнення віку 55 років для працівників освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Статтею 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Мова йде про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров’я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Таким чином втрата професійної працездатності або придатності не пов’язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

Конституційний Суд України виходить з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для осіб, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону № 1788, нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.

У Рішенні КСУ зазначається також, що законодавець, зрівнявши вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок, зайнятих на відповідних роботах, що пов’язані зі шкідливим впливом на здоров’я та призводять до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, скасував спеціальні гарантії щодо охорони праці і здоров’я жінок та встановлені спеціальні умови набуття права на пенсію за вислугу років.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Юридичний відділ ЦК Профспілки

ПОРЯДОК НАДАННЯ ВІДПУСТКИ: КОЛИ ПОТРІБНА ЗАЯВА?

Розпочинається сезон відпусток і питання з оформленням їх належним чином все більше турбують спілчан.

Питання надання відпусток регулюються Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР та окремими положеннями Кодексу законів про працю України.

Зокрема, статтею 10 Закону «Про відпустки» та статтею 79 КЗпП передбачено наступне:

·    черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників;

·    при складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку;

·    конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Отже, про дату початку щорічної відпустки роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну. Порушення строку такого повідомлення надає можливість працівникові вимагати перенесення щорічної відпустки на інший період.

Письмовим повідомленням у цьому разі може слугувати як окремо складений документ довільної форми, так і підпис працівника про ознайомлення у наказі про надання щорічної відпустки.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу (ч. 14 ст. 10 Закону «Про відпустки»).

Чи потрібна заява про надання відпустки і коли вона подається керівникові?

Чинне законодавство не зобов’язує працівника подавати заяву, якщо він йде у відпустку в обумовлений у графіку відпусток термін. У такому разі підставою для видання наказу про відпустки буде затверджений графік відпусток.

Якщо працівник відмовляється використати щорічну відпустку у визначений у графіку відпусток час і таке рішення працівника не збігається з інтересами роботодавця, то роботодавець, беручи до уваги те, що остаточне рішення про надання чи ненадання відпустки належить лише до його компетенції, має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

Проте якщо працівник (за погодженням із роботодавцем) бажає піти у щорічну відпустку в інший, ніж обумовлено графіком відпусток, час або взяти лише частину щорічної основної відпустки, він має обов’язково подати відповідну заяву на ім’я керівника підприємства.

Що містить заява?

У заяві зазвичай зазначається дата початку щорічної основної відпустки (про яку просить працівник) і тривалість відпустки.

Якщо працівник має право ще й на додаткову щорічну відпустку (за роботу із шкідливими і важкими умовами праці; за особливий характер праці тощо), то в заяві він повинен зазначити також підставу для надання такої відпустки.

На заяві керівник підприємства ставить свій підпис, погоджуючись надати щорічну відпустку у вказані в ній терміни, або через певні обставини пропонує перенести її на інший період.

Далі на підставі цієї заяви оформлюється наказ (розпорядження) про надання відпустки, який надається працівникові для ознайомлення.

Юридичний відділ ЦК Профспілки

Галузева угода між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 -2020 роки (зі змінами у редакції від 19.04.2018)

Фінансове забезпечення установ освіти: звернення ЦК Профспілки до МОН

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від імені Президії спрямував лист до Міністерства освіти і науки України з приводу необхідності вжиття міністерством заходів для поліпшення стану фінансового забезпечення закладів і установ освіти, як безпосередньо підпорядкованих міністерству, так і тих, що фінансуються з місцевих бюджетів, дотриманням трудових прав педагогічних працівників цих закладів, необхідністю підвищення рівня оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, інших установ і закладів освіти.

Питання стану фінансового забезпечення трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників закладів освіти в умовах запровадження Закону України «Про освіту» в 2018 році було розглянуто президією ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, яка відбулася 27 лютого 2018 року.

Так, членами президії ЦК Профспілки відзначено, що видатки на освіту на 2018 рік передбачено в обсязі 6,71% ВВП, проти передбачених законом не менше 7% ВВП. Обсяги освітньої субвенції затверджено в сумі 61,7 млрд. гривень.

Аналіз матеріалів, що надійшли від територіальних організацій Профспілки засвідчує, що нерозподілена сума освітньої субвенції складала на початок року 2,2 млрд. гривень, або 3,6% від затверджених видатків проти законодавчо установленого 1%.

Недостатньо освітньої субвенції виділено 391 місцевому бюджету у сумі близько 3,0 млрд. гривень. Фінансування також потребують дошкільні, позашкільні навчальні заклади.

На фінансування закладів професійно-технічної освіти, що перебувають у сфері впливу Профспілки, додатково необхідно ще 147 мільйонів гривень.

Недостатньо коштів на фінансування вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Зважаючи на викладене вище, ЦК Профспілки розраховує на вжиття Міністерством освіти і науки України заходів та дій, спрямованих на фінансове забезпечення галузі освіти, в обсягах, що перевищують 7% ВВП; підвищення рівня оплати праці педагогічних працівників усіх установ та закладів освіти, а також науково-педагогічних працівників, тренерів-викладачів; скасування обмеження мінімального розміру надбавки «за престижність педагогічної праці» педагогічним працівникам з установленням її 30% фіксованої величини; удосконалення формули розподілу освітньої субвенції тощо.

Переглянути документ онлайн

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

Підвищення заробітних плат педагогічним працівникам: відповідь МОН

Міністерство освіти і науки України розглянуло звернення ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 11.01.2018 № 02-5/9 та аналогічне (від 11.01.2018 № 02-5/9) і звернення від 23.01.2018 № 02-5/54, які надійшли на гарячу лінію Кабінету Міністрів України, щодо підвищення у 2018 році заробітних плат педагогічним працівникам.

Нагадуємо, що у своєму зверненні ЦК Профспілки вимагала передбачення в постанові Уряду норми про підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати всіх педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2018 року, змінивши її на назву «Про підвищення оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників».

У відповіді Міністерство освіти і науки України, зокрема вказується, що питання щодо підвищення з 1 вересня 2018 р. посадових окладів (ставок заробітної плати) інших категорій педагогічних та науково-педагогічних працівників буде розглянуто за підсумками виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2018 року.

Переглянути документ онлайн 

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України

Неприпустимість скорочення штатів закладів освіти

На запити з місць щодо правомірності скорочення посад працівників закладів освіти з числа робітників та інших органами місцевого самоврядування та органами управління освіти і науки ЦК Профспілки акцентує увагу на наступному.

Відповідно до частини 4 статті 77 Бюджетного кодексу України місцеві ради при затвердженні відповідних бюджетів мають враховувати у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 10 цього закону міські ради представляють відповідні територіальні громади, здійснюють від їх імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Одним з власних повноважень виконавчих органів місцевих рад, що передбачні статтею 32 зазначеного закону, є управління закладами освіти, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів.

Відповідно до частини другої статті 64 Закону України «Про освіту» акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади освіти. Частиною першою цієї статті центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки уповноважено здійснювати нормативно-правове забезпечення функціонування системи освіти в межах повноважень, визначених законом.

Спеціальними законами у галузі освіти надано право центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки затверджувати Типові штатні нормативи Типові навчальні плани, інші нормативні акти, що спрямовані на здійснення освітнього процесу для здобуття дітьми та учнями відповідного рівня освіти відповідно до державних стандартів.

Статтею 45 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено:

1. Штатні розписи комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти на підставі Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

2. Штатні розписи комунальних закладів спеціалізованої освіти затверджуються керівниками відповідних закладів на підставі Типових штатних нормативів закладів спеціалізованої освіти, затверджених центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах.

3. Штатні розписи приватних і корпоративних закладів загальної середньої освіти встановлюються засновником (засновниками).

Статтею 39 Закону України «Про дошкільну освіту» встановлено, що штатні розписи комунальних закладів дошкільної освіти незалежно від підпорядкування і типу встановлюються відповідним органом управління освітою на основі Типових штатних нормативів закладів дошкільної освіти, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері освіти визначено частиною другою статті 66 Закону України «Про освіту». Передбачено, що районні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад:

відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти;

планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти;

планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування;

мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх;

закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами);

забезпечують доступність дошкільної та середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті;

забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку (у разі потреби - транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних);

ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти;

забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності;

здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Жодним законом України органи місцевого самоврядування не наділено повноваженнями переглядати Типові штатні нормативи, затвердження яких відповідними Законами України покладено на центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. 

Тому Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за № 1308/18603, Типові штатні нормативи спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджені  наказом Міністерства освіти і науки України від 05.12.2008 № 1105, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2008 за № 1250/15941, Типові штатні нормативи дошкільних навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 №1055, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1157/18452, Типові штатні нормативи позашкільних навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2012 № 1230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.11.2012 за № 1935/22247, Типові штатні нормативи професійно-технічних навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.01.2011 за № 114/18852 та інші, є обов’язковими для врахування органами місцевого самоврядування та органами управління освіти і науки.

В додатку 7 до Державного бюджету України на 2018 рік на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я передбачено додаткову дотацію з державного бюджету обласним бюджетам у обсязі 16,5 млрд. гривень, які мають розподілятися між місцевими бюджетами адміністративно-територіальних одиниць областей.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1036 Бюджетного кодексу України додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я спрямовується, зокрема на господарське утримання закладів загальної середньої освіти та оплату праці з нарахуваннями інших, ніж педагогічні, працівників цих закладів. Відповідно до частини п’ятої цієї статті розподіл додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я здійснюється між місцевими бюджетами у порядку, визначеному обласними державними адміністраціями, та затверджується рішенням про обласний бюджет.

Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки